"Відразу Дух виводить Його в пустиню. Був він у пустині сорок днів, спокушуваний
сатаною, і перебував серед звірів і ангели служили Йому" Мр.1.12-13
Після хрещення Ісус був спокушуваний у пустелі. На відміну від інших євангелістів Марко дуже коротко описує цю подію життя Ісуса Христа. Ми не знаємо достовірно в якій пустині перебував Спаситель. Це могла бути Юдейська пустиня. В той час пустиня була теж оселею диких звірів. «Перебував серед звірів» - багато коментаторів вважають, що ці слова доповнюють сумний образ пустелі. Але, можливо, це не зовсім так. Можливо, тут перед нами картина того, як звірі раніше від людей пізнали свого Друга, Творця і Царя.
«Дух виводить Його в пустиню». Є християни, які неправильно розуміють керівництво Святого Духа. Вони думають, що Дух Святий веде людей тільки на зелені пасовища і водить до тихих вод (Пс22), але той самий Дух може провести християнина долиною смертної тіні. Дух Господній дає нам не тільки легке життя, але і посилає до праці і проводить через випробування і важку обов’язки.
Христа Він повів у пустиню. Місце, де не можна було проповідувати, але можна було перебувати у молитві. Перед тим, як розпочати подвиг спасіння світу, Ісус заглибився в молитовне спілкування з Небесним Отцем.
Таке керівництво Господь проявляв житті багатьох своїх слуг. Мойсей сорок років перебував у пустині. В пустині проживав Іван Хреститель. Не дивуйтеся, якщо Господь поведе вас у самітне місце для випробування і вдосконалення.
«Був він у пустині сорок днів, спокушуваний сатаною». Спокуса означає такий стан,коли людина стоїть перед вибором: добро, або зло. Бог створив людину з можливістю вибру: піднятися на висоти Духа, чи опуститися в глибину гріховного життя.
В чому полягали спокуси в пустині? Євангелисти Мтей і Лука говорять про три спокуси. «І сказав йому диявол: Якщо ти Божий Син, скажи цьому каменеві, щоб став хлібом»(Лук.4:3). Диявол запропонував Ісусу здається невинне – перетворити каміння в хліби, вгамувати голод. Але пропозиція походила від диявола. Чому Ісус Христос це відкинув? Ціллю сатани було замінити думки про небесне – думками про земне. Ісус відповів: не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст»(Матв.4:4). Чи завжди ми розуміємо, що у спокусі повинні робити вибір між інтересами Божого Царства і нашими егоїстичними цілями? Ми використовуємо свій час для свого задоволення, чи для слави Божої і допомоги ближнім?
Подібна і друга спокуса. «Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив Його на наріжнику храму та й каже: Якщо ти є Божим Сином, кинься додолу; бо написано, що Своїм ангелам повелить про тебе [щоб оберігати тебе,] і на руки візьмуть Тебе, щоб часом не вдарив ти об камінь ноги Твоєї». Іншими словами, диявол пропонував Ісусу виконувати не волю Отця, а Свою волю. Ісус Христос завжди молився до Отця: «Не Моя, а Твоя воля нехай буде» 9Лк.22.42). Ми також постійно переживаємо цю спокусу: виконувати свою волю замість волі Божої. І дивуємося, чому Господь не допомагає у наших планах. Господь дав нам приклад, щоб в усьому виконувати волю Отця.
Третя спокуса. З висоти гори диявол показує Ісусу царства світу і славу їх. Він пропонує всю славу світу за один поклін. Так, Ісус Христос хотів здобути царства світу, що перетворити їх у Царство Боже. Він піднявся на Голгофу, щоб відкупити їх Своїми стражданнями. Диявол пропонує легку дорогу - без жертви: «Поклонись мені - і все буде Твоїм» Поклонись мені, означає – стань моїм союзником, будемо разом володіти людством. Бажання влади – властва риса людей, що часто переростає у гріх. Ісус Христос бажає підкорити людство владі Отця, але не владним, а духовним мечем. Христос словами Святого Письма відповідає спокусникові, що буде вірний своєму Небесному Отцю і буде служити тільки Йому. Спокуси, які пережив Спаситель проявляються в житті кожної людини. І до нас підходить спокусник з пропозицією: «Пожалій себе, вибери легшу дорогу, не напружуйся. Для чого тобі стрес, бережи себе, а то згориш як свічка…». Скажи спокуснику: «Відійди від мене, сатано! Дорога Христа – моя дорога, і воля Христа – моя воля!»
Після часів боротьби, говорить євангеліст: ангели приступили і служили Йому.
Після хрещення Ісус був спокушуваний у пустелі. На відміну від інших євангелістів Марко дуже коротко описує цю подію життя Ісуса Христа. Ми не знаємо достовірно в якій пустині перебував Спаситель. Це могла бути Юдейська пустиня. В той час пустиня була теж оселею диких звірів. «Перебував серед звірів» - багато коментаторів вважають, що ці слова доповнюють сумний образ пустелі. Але, можливо, це не зовсім так. Можливо, тут перед нами картина того, як звірі раніше від людей пізнали свого Друга, Творця і Царя.
«Дух виводить Його в пустиню». Є християни, які неправильно розуміють керівництво Святого Духа. Вони думають, що Дух Святий веде людей тільки на зелені пасовища і водить до тихих вод (Пс22), але той самий Дух може провести християнина долиною смертної тіні. Дух Господній дає нам не тільки легке життя, але і посилає до праці і проводить через випробування і важку обов’язки.
Христа Він повів у пустиню. Місце, де не можна було проповідувати, але можна було перебувати у молитві. Перед тим, як розпочати подвиг спасіння світу, Ісус заглибився в молитовне спілкування з Небесним Отцем.
Таке керівництво Господь проявляв житті багатьох своїх слуг. Мойсей сорок років перебував у пустині. В пустині проживав Іван Хреститель. Не дивуйтеся, якщо Господь поведе вас у самітне місце для випробування і вдосконалення.
«Був він у пустині сорок днів, спокушуваний сатаною». Спокуса означає такий стан,коли людина стоїть перед вибором: добро, або зло. Бог створив людину з можливістю вибру: піднятися на висоти Духа, чи опуститися в глибину гріховного життя.
В чому полягали спокуси в пустині? Євангелисти Мтей і Лука говорять про три спокуси. «І сказав йому диявол: Якщо ти Божий Син, скажи цьому каменеві, щоб став хлібом»(Лук.4:3). Диявол запропонував Ісусу здається невинне – перетворити каміння в хліби, вгамувати голод. Але пропозиція походила від диявола. Чому Ісус Христос це відкинув? Ціллю сатани було замінити думки про небесне – думками про земне. Ісус відповів: не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст»(Матв.4:4). Чи завжди ми розуміємо, що у спокусі повинні робити вибір між інтересами Божого Царства і нашими егоїстичними цілями? Ми використовуємо свій час для свого задоволення, чи для слави Божої і допомоги ближнім?
Подібна і друга спокуса. «Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив Його на наріжнику храму та й каже: Якщо ти є Божим Сином, кинься додолу; бо написано, що Своїм ангелам повелить про тебе [щоб оберігати тебе,] і на руки візьмуть Тебе, щоб часом не вдарив ти об камінь ноги Твоєї». Іншими словами, диявол пропонував Ісусу виконувати не волю Отця, а Свою волю. Ісус Христос завжди молився до Отця: «Не Моя, а Твоя воля нехай буде» 9Лк.22.42). Ми також постійно переживаємо цю спокусу: виконувати свою волю замість волі Божої. І дивуємося, чому Господь не допомагає у наших планах. Господь дав нам приклад, щоб в усьому виконувати волю Отця.
Третя спокуса. З висоти гори диявол показує Ісусу царства світу і славу їх. Він пропонує всю славу світу за один поклін. Так, Ісус Христос хотів здобути царства світу, що перетворити їх у Царство Боже. Він піднявся на Голгофу, щоб відкупити їх Своїми стражданнями. Диявол пропонує легку дорогу - без жертви: «Поклонись мені - і все буде Твоїм» Поклонись мені, означає – стань моїм союзником, будемо разом володіти людством. Бажання влади – властва риса людей, що часто переростає у гріх. Ісус Христос бажає підкорити людство владі Отця, але не владним, а духовним мечем. Христос словами Святого Письма відповідає спокусникові, що буде вірний своєму Небесному Отцю і буде служити тільки Йому. Спокуси, які пережив Спаситель проявляються в житті кожної людини. І до нас підходить спокусник з пропозицією: «Пожалій себе, вибери легшу дорогу, не напружуйся. Для чого тобі стрес, бережи себе, а то згориш як свічка…». Скажи спокуснику: «Відійди від мене, сатано! Дорога Христа – моя дорога, і воля Христа – моя воля!»
Після часів боротьби, говорить євангеліст: ангели приступили і служили Йому.
Немає коментарів:
Дописати коментар