Сіль в духовному житті.Мр.9.49-50.

Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю. Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!(Мар.9:49,50)
Цей уривок належить до важко зрозумілих текстів Євангелії від Марка. Трудність викликана тим, що не відомо, коли Ісус промовив ці слова. Є вони частиною науки Ісуса Христа чи сказані Ним з якогось приводу.  Цілком можливо, що текст пов'язаний з попереднім стишком, в якому сказано: «де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!». Таким чином думку Ісуса Христа можна зрозуміти так: кожний, хто не переможе в собі спокусу, буде посолений пекельним вогнем, який не подібний до звичайного, що просто все спалює. Пекельний вогонь не знищує людини, подібно як сіль  не нищить те, до чого дотикається.
Кожна людина може вибирати між очищаючим вогнем теперішнього життя і невгасимим вогнем майбутнього.
Сіль і вогонь в щоденному житті мають різні властивості. Звичайно вогонь спалює, а сіль оберігає від зіпсуття.  Якщо в цьому уривку слова «сіль»  і «вогонь» замінити їхнім значеннями, то вийде : «кожен згоряючи збережеться». Одного разу Ісу с сказав подібне: «Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її»(Матв.16:25). Це теж означає збереження через втрату.
Цими словами Ісус Христос хотів сказати учням, що потрібно втратити себе для гріха, щоб зберегти себе для Божого Царства.  Якщо людина не бореться з гріхом, тоді гріх знищить її. «Зроблений гріх народжує смерть»Як1.15.

Спокуси в житті. Мр.9.43-48.

І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,  де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.  І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,  де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь. І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,  де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь! Мр.9.43-48.

Євангеліє подібне до дзеркала. Кожна людина може побачити в ньому стан своєї душі. Ісус Христос говорить: «І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєни».  Подібні слова Ісус сказав про око і про ногу. Потрібно розуміти, що Ісус використовує мову порівняння.  Він знав, що і з одною ноою, рукою чи оком людина може грішити. Буквальне видалення органів тіла не звільняє від спокус.  Адже Він сам сказав: «Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,  перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.  Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!»Мр. 7.21-23.
Слова Господа говорять про дві важливі істини.
1. Ісус Христос говорить, що в кожного християнина можуть бути спокуси, які зупиняють, відвертають з правдивої дороги. Навіть з малого гріха може вирости велике зло. Малий гріх – насіння отруйного дерева. Гріх – вогонь, з яким небезпечно жартувати. Один нечистий погляд, одне спокусливе слово може привести людину до великої трагедії.