Вхід в Єрусалим. Мр.11.7 -10

І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. 8 Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях. 9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! 10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті! Мр.11.7 -10
Незабаром учні повернулися з молодим ослом. Для Ісуса Христа в’їзд в Єрусалим був духовним служінням. Ця подія перетворилася на урочистість, бо «як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили» (Лк.19.37). Радість учнів передалася паломникам, які прямували у Єрусалим. Люди із захопленням вигукували: «Осанна! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!»
Ці вигуки показують нам, що народ неправильно розумів суть події. Люди розуміли Боже Царство як омріяну перемогу над язичниками.
Люди зустрічали Ісуса як переможця. Але вони не знали, якої перемоги Він хотів. Ісус Христос не одноразово говорив про Себе, як про Месію і намагався пояснити людям правдивий обрах Месії – Спасителя. Але вони не хотіли сприйняти це. І в цей день їх привітання призначалися не Царю любові, миру, добра і святості, а переможцю, який покорить ворогів Ізраїлю.