четвер, 11 грудня 2014 р.

Втихомирення бурі. Мр.4.35 - 41

«І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.
 І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.  І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! А Він спав на кормі на подушці. І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо? Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала.  І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте? А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного:  Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?» 
Генесаретське озеро невелике – його довжина 21км і ширина 12км. Його географічне положення сприяє появі несподіваних бур. Увечері того дня, коли Ісус розповів притчу про гірчичне зерно, Він сказав своїм учням переплисти на той бік.
Господь Ісус настільки посвячувався служінню людям, що часто зовсім забував про їжу. В Його житті були дні, коли «
не могли навіть хліба з'їсти»Мр.3.20; були ночі,Коли Він для молитви відмовлявся від сну (Мр.1.37). Вірність у виконанні волі Отця і в служіння людям було для Ісуса Христа важливішим від їжі, сну і відпочинку. Він сам говорив про Себе: «Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити»Ів4.34.

Приклад Ісуса Христа повинен надихати кожного християнина на ревне виконання дорученого нам служіння. Виконання обов’язків, які довірені нам Господом, надає нашій праці небесної вартості і приносить велике задоволення. Кожний християнин і християнка повинні за прикладом Ісуса Христа, найкраще виконувати свої обов’язки.