Нагорода християн. Мр.10.28-31

Почав говорити Петро: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою».  Ісус відповів: «Правду кажу вам: немає такого, хто полишив хату, братів, сестер, матір, батька, дітей або лани в ім'я Моє чи в ім'я Євангелії,  і не одержить ще в цьому житті у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів - так само, як і переслідувань, а також вічне життя - в прийдешньому часі.  Але багато тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні - першими».
Після слів Ісуса Христа про те, що багатому важко увійти в Боже Царство, учні переживали збентеження. Петро отямився першим і прямо звернувся Господа: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою».
У кожного з апостолів були свої прив’язання, які потрібно було залишити, щоб іти за Ісусом Христом. Де які були рибалками і їхні серця були прив’язані до рибацьких мереж і човнів. Але почувши Його заклик, вони покинули все і пішли слідом за Ісусом. У Матвія було багатство, але він залишив все і пішов за Христом.
Апостола Петра цікавить нагорода: «Ось ми все покинули і йдемо за Тобою, то що ми матимемо?»(Матв.19:27).  Але жертва, яка шукає нагороди не є жертвою.

Що робити, щоб мати життя вічне? Мр.10.17-27.

"Коли Ісус вирушив у путь, підбіг до Нього один чоловік, упав на коліна й запитав: «Учителю Добрий, що я маю зробити, аби успадкувати вічне життя?» На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, крім єдиного Бога. Тобі відомі заповіді - не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не давай неправдивих свідчень, не чини кривди, шануй батька й матір своїх». Той відповів: «Я з юності дотримуюся всього цього». Ісус подивився на нього, відчув любов до нього і сказав: «Одного тобі бракує. Піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш - роздай бідним. І матимеш скарб на Небі. Тоді приходь і йди за Мною». Той чоловік,глибоко розчарований Ісусовими словами, пішов собі засмучений, бо був він дуже багатий".

Набагато легше придбати багатство, ніж позбутися його (Генрі Торо). Один із начальників прийшов до Господа, І називаючи Його Учителем Добрим, запитав, що робити, щоб наслідувати життя вічне (Лк.18.18-27). З Євангелії ми довідуємося, що він був багатий, молодий і впливовий. Ним можна було б захоплюватися і хвалити, та Ісус бачив серце людини, а воно було хворе. Так буває і в житті фізичному. Зовні людина здається здоровою, але смертельна хвороба непомітно руйнує життя. Незважаючи на зовнішнє благополуччя і пристойність, Ісус констатує смертельну недугу душі і намагається допомогти. Ця недуга душі, серця людини. Поглянемо на симптоми хворого серця.