В четвертій главі Євангелії від Марка особливо цікаві стишки
21 – 25.В них наведені важливі вислови Ісуса Христа. 21 І сказав Він до них: Чи
світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під
ліжко? А не щоб поставити на свічнику? Бо немає нічого захованого, що не
виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою
мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам. Бо хто має, то дасться
йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.» (Мар.4:21-25). Ці чотири
важливі повчання, приведені євангелістом Марком в одному місці, у євангеліста Матвія
поміщені у різних главах. Тому не
потрібно шукати у них зв’язку і єдності між собою. «Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?» В притчі про сіяча Ісус Христос порівнює Слово Боже до насіння, а на цей раз уподібнює до свічки. Будучи духовно бідною, людина має потребу в цьому світлі. Більшість людей у цьому світі перебувають у незнанні Бога. Вони не знають у що вірити і як правильно жити. Але Господь дав нам світильник – Своє Слово. Звичайне світло у нічну пору рятує багато людських життів. Скільки трагедій були б попереджені, якби люди користувалися світлом Божого Слова!
Ставити світильник під посудину не властиво. Свічка під посудиною гасне. Світло істини потрібно високо тримати, а не скривати задля власного комфорту. Люди повинні знати, що ми – християни. Часто буває набагато простіше і безпечніше не сказати, що ми є християнами, належимо до Христової Церкви, але наша віра завжди має бути подібною до світильника, якого кожна людина може побачити. Християнство має бути помітним не тільки у храмі. Залишаючись біля церковного порогу, воно нікому не принесе користі. Учнем Христа потрібно бути всюди: на підприємстві, в класі. В армії, у школі, лікарні… Християнин повинен показувати людям дорогу. Світло, яке можна бачити у вчинках любові і милосердя; світло, яке рятує, вказує дорогу, - таким повинен бути кожен християнин.
«Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде на яв. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!» Істину не можна скрити. Люди можуть відмовитися пізнавати, або приймати істину, старатися знищити, але вона завжди переможе. Істина це те, що відповідає дійсності,правдивий стан речей. Не має нічого світлішого і сильнішого Божої істини.Істина відкрито пропонує усім бажаючим споглядати її красу. Вона не любить хаватись, не боїться небезпек і брехні, не вимагає для себе людської слави. Тих, хто приходить до неї вона захищає величністю своєї сили. Людині не потрібно боротися з істиною, бо вона не переможна.
В житті і служінні Ісуса Христа все було відкрите. Перед своїм терпінням Господь сказав первосвященикам: «Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив». Все стає відомим. Людина може довго скриватись і приховувати свою сутність. Але наступить день, коли кожне марне слово і всі не добрі думки стануть явними. Кожен із нас повинен очікувати останнього суду, коли всі думки, слова і вчинки стануть явними. Істина виявиться, і час покаже велич послідовників Христа і ницість ворогів.
Далі Ісус Христос сказав: «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!» Слухання Його слова вимагає і відповідальності. «Уважайте, що чуєте» - говорить Христос. Як багато благодатей ми могли б отримати від богослужінь, коли були б добрими слухачами. Ісус Христос не хоче, щоб ми слухали без різниці правду і брехню. Так як ми обережні до фізичної їжі і не споживаємо все підряд, так і у відношенні до слухання потрібно бути обережними. Станемо любити Боже Слово і жити так, як воно навчає!
«Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам». Ісус Христос знову підкреслює відповідальність слухачів. Чим відповідальніше і з більшою увагою учні будуть відноситися до сказаного про Царство Боже, тим більше отримають розуміння від Бога. Людина отримує стільки, скільки віддає. Це відноситься до навчання. Чим більше людина навчається, тим більше пізнає предмет. Це відноситься і до вивчення Біблії. На її сторінках ви знайдете правдиву відповідь на питання. Також, чим більше ми берем участь у богослужіннях,тим більше отримуємо для себе. Людина отримує те, що віддає – це стосується і відносин з людьми. Щоб люди любили нас, спершу ми повинні полюбити їх.
«Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має». В усіх сферах життя тому, хто має, дається більше, а у того, хто не має, віднімають і те, що у нього є. Найперше це відноситься до навчання. Чим більше людина знає, тим більше може взнати. Так і Слово Боже – без молитви і духовного читання християнин не може мати спілкування з Богом, а без спілкування він не може залишитися правдивим християнином. Найбільше завдання життя у тому, щоб пізнати Господа Ісуса. Християнин може втратити життя Христа, якщо не буде докладати певних зусиль, щоб зберегти його. Християнство дає віруючому в сто разів більше не тільки на небі, але й на землі. Чим більше християнин дає в своєму серці місця для Ісуса Христа, тим більше наближується до Нього.
Немає коментарів:
Дописати коментар