Нагорода християн. Мр.10.28-31

Почав говорити Петро: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою».  Ісус відповів: «Правду кажу вам: немає такого, хто полишив хату, братів, сестер, матір, батька, дітей або лани в ім'я Моє чи в ім'я Євангелії,  і не одержить ще в цьому житті у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів - так само, як і переслідувань, а також вічне життя - в прийдешньому часі.  Але багато тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні - першими».
Після слів Ісуса Христа про те, що багатому важко увійти в Боже Царство, учні переживали збентеження. Петро отямився першим і прямо звернувся Господа: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою».
У кожного з апостолів були свої прив’язання, які потрібно було залишити, щоб іти за Ісусом Христом. Де які були рибалками і їхні серця були прив’язані до рибацьких мереж і човнів. Але почувши Його заклик, вони покинули все і пішли слідом за Ісусом. У Матвія було багатство, але він залишив все і пішов за Христом.
Апостола Петра цікавить нагорода: «Ось ми все покинули і йдемо за Тобою, то що ми матимемо?»(Матв.19:27).  Але жертва, яка шукає нагороди не є жертвою.

Ісус Христос навчав своїх учнів, що за жертви, які вони приносили і приносять для Господа, вони отримають дуже велику нагороду. Але мотивом для служіння Йому і людям має бути не нагорода, але любов. Все, що не витікає з любові до Ісуса Христа не має значення. Кожна думка про нагороду краде нагороду. Але нагорода очікує всіх християн,які жертвують для Господа тим, що дороге для серця.
На запитання Петра, Ісус розповів апостолам про їхню нагороду: «Правду кажу вам: немає такого, хто полишив хату, братів, сестер, матір, батька, дітей або лани в ім'я Моє чи в ім'я Євангелії,  і не одержить ще в цьому житті у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів - так само, як і переслідувань, а також вічне життя - в прийдешньому часі».
Ці слова відкривають для нас важливі істини:
1. Господь сказав. Що усі, хто залишив щось заради Нього та Євангелії, отримають у сто разів більше. В первісній Церкві так було у буквальному значенні слова. За прийняттям християнства могла статися втрата друзів, рідних, але прихід у Церкву дава набагато більшу родину від тієї, яку залишив. Кожний християнин в Церкві має велику християнську родину.
Ісус Христос говорить про нагороду за кожну безкорисливу жертву. Якщо ця жертва принесене ради Спасителя, то нагорода, за словами Христа, стократна! Замість одного земного скарбу ми отримаємо сотню духовних дібр!Замість одного друга, ми отримаємо сотню вірних і правдивих друзів!
Слова Ісуса Христа навчають про цінність наших жертв!
2. Ісус говорить: «Так само, як і переслідувань». Ці слова свідчать про абсолютну чесність Ісуса Христа. Він ніколи не пропонував іти легким шляхом. Він прямо говорив, що християнам потрібно платити високу ціну.
Ісус ніколи не обманював людей і не обіцяв нагороди в цьому світі. Христос не закликав людей боротися за нагороду в цьому світі.  Христос сказав апостолам про їхню нагороду: «Істинно кажу вам: як настане новий світ, коли Син Людський зійде на престол слави Своєї, ви, що за Мною йшли, також сидітимете на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять колін ізраїлевих»Мт.19.28.

3. Ісус сказав пересторогу: «Але багато тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні - першими». Богу належить остаточна оцінка нашого служіння і наших жертв. Це слова попередження для тих, які шукають похвали від людей, і підбадьорення для тих, чия праця здається малою і непомітною. Цими словами Ісус також звернув увагу на те, що не всі, хто добре починали, змогли добре закінчити. Дорога християнина починається з відмови від багатьох речей і так триває протягом всього життя. Таким Господь обіцяє Своє благословення в цьому житті і вічне життя в прийдешньому часі.
«Багато тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні – першими». Цими словами Христос застерігає нас від гордості. Гордість – це вираз самолюбства у найгіршій формі. Гордість – це підводні скелі на яких часто розбивалися ті, хто довго боровся із спокусами.
Тому, не шукаючи нагороди, будемо з любові служити Господу так, що сподобитись Його нагороди!