Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили. І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його, і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є. І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений! (Мар.6:53-56)
Генесаретська земля- область на північно – західному березі Генесаретського озера. Як тільки Ісус ступив на берег – Його тут же оточили люди. Господа завжди оточували люди. В цьому уривку не сказано, що Ісус проповідував, тут написано, що Він зціляв. В Ісусі Христі люди бачили любов і турботу про них.
Кожна людська любов має межі. Тільки Божа любов не знає меж. Жодна розповідь про океан не може дати уявлення про його красу, поки не побачиш його власними очима. Так само і з любов’ю Спасителя. Поки ви її не приймете, поки ви не примиритесь з Ним, - ніхто не може описати вам Божу любов до нас!
Голгофа свідчить про величину людського гріха і безмежність любові Ісуса Христа, яка не пожаліла Себ задля нашого спасіння. Ніхто не любив і не любить нас так жертовно як Ісус Христос. Сліди від ран на руках і ногах Христа – доказ цього. Будемо завжди вдячні Господу за Його любов до нас.
Інколи Ісус Христос з сумом дивився на велику кількість людей. Більшість з них приходили, для отримання чогось. Приходили, щоб використати Його у своїх цілях. А було б краще, якби ці люди мали бажання щось дати, а не брати.
Звісно, це добре, коли ми приходимо до Ісуса, щоб отримати щось. Багато ми можемо отримати тільки від Нього. Але завжди соромно брати і нічого не давати, але це властиво для більшості людей.
Серце Ісуса Христа зрадіє, якщо ми частіше будемо виявляти Йому нашу вдячність, нашу любов, нашу працю і відданість.
Господь хоче, щоб ми не тільки говорили людям про Божу любов, але щоб цілим життям свідчили любов Бога.
Генесаретська земля- область на північно – західному березі Генесаретського озера. Як тільки Ісус ступив на берег – Його тут же оточили люди. Господа завжди оточували люди. В цьому уривку не сказано, що Ісус проповідував, тут написано, що Він зціляв. В Ісусі Христі люди бачили любов і турботу про них.
Кожна людська любов має межі. Тільки Божа любов не знає меж. Жодна розповідь про океан не може дати уявлення про його красу, поки не побачиш його власними очима. Так само і з любов’ю Спасителя. Поки ви її не приймете, поки ви не примиритесь з Ним, - ніхто не може описати вам Божу любов до нас!
Голгофа свідчить про величину людського гріха і безмежність любові Ісуса Христа, яка не пожаліла Себ задля нашого спасіння. Ніхто не любив і не любить нас так жертовно як Ісус Христос. Сліди від ран на руках і ногах Христа – доказ цього. Будемо завжди вдячні Господу за Його любов до нас.
Інколи Ісус Христос з сумом дивився на велику кількість людей. Більшість з них приходили, для отримання чогось. Приходили, щоб використати Його у своїх цілях. А було б краще, якби ці люди мали бажання щось дати, а не брати.
Звісно, це добре, коли ми приходимо до Ісуса, щоб отримати щось. Багато ми можемо отримати тільки від Нього. Але завжди соромно брати і нічого не давати, але це властиво для більшості людей.
Серце Ісуса Христа зрадіє, якщо ми частіше будемо виявляти Йому нашу вдячність, нашу любов, нашу працю і відданість.
Господь хоче, щоб ми не тільки говорили людям про Божу любов, але щоб цілим життям свідчили любов Бога.
Немає коментарів:
Дописати коментар