«І коли Його ближчі почули,
то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий»Мр.3.21-22.
Після вибору апостолів Ісус Христос повернувся у рідні краї. Вороги Ісуса Христа поширювали слухи, що Він «несамовитий». Ці слухи дійшли ідо близьких. Вони зрозуміли, що Ісусу загрожує небезпека і поспішили привести Його до дому. Нагадаємо, що словом брат євреї називали і двоюрідних і далеких родичів. Звичайно, Мати Ісуса, що знала таємницю Його народження, не могла поділяти думки родичів, але пішла з ними, що побачити Ісуса.
Послідовникам Ісуса Христа часто доводиться чути звинувачення у безумстві, оскільки їхні духовні пріоритети для багатьох залишаються незрозумілими. Часто люди звеличують тих, хто готовий приносити великі жертви заради успіху. Але якщо хтось, слідуючи за Христом, залишає дім, кар’єру, і навіть життя, про такого кажуть, що він «несамовитий».
Ісус Христос показав, що Його зовсім не турбує думка суспільства. «Що скажуть сусіди?» - часто запитують люди, а насправді критерієм повинно стати запитання: «Що скаже Ісус Христос про мої слова і вчинки?» В основі нашого життя повинен бути послух Ісусу Христу. Без правдивого послуху – говорив Тихон Задонський – ніщо не приємне Богу. Ні призивання Його імені, як говорить Христос: «Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?(Лук.6:46), «Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!»(2Тим.2:19); ні молитва: «Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він»(Iван.9:31). Потрібно очистити себе правдивим покаянням і тоді прикликати, оспівувати і хвалити святе Боже ім’я, яке святі Ангели оспівують (Іс.6.3). Кожна словесна пошана без сердечної хвали це лицемірство. Правдиве щастя – в послуху Богу.
Після вибору апостолів Ісус Христос повернувся у рідні краї. Вороги Ісуса Христа поширювали слухи, що Він «несамовитий». Ці слухи дійшли ідо близьких. Вони зрозуміли, що Ісусу загрожує небезпека і поспішили привести Його до дому. Нагадаємо, що словом брат євреї називали і двоюрідних і далеких родичів. Звичайно, Мати Ісуса, що знала таємницю Його народження, не могла поділяти думки родичів, але пішла з ними, що побачити Ісуса.
Послідовникам Ісуса Христа часто доводиться чути звинувачення у безумстві, оскільки їхні духовні пріоритети для багатьох залишаються незрозумілими. Часто люди звеличують тих, хто готовий приносити великі жертви заради успіху. Але якщо хтось, слідуючи за Христом, залишає дім, кар’єру, і навіть життя, про такого кажуть, що він «несамовитий».
Ісус Христос показав, що Його зовсім не турбує думка суспільства. «Що скажуть сусіди?» - часто запитують люди, а насправді критерієм повинно стати запитання: «Що скаже Ісус Христос про мої слова і вчинки?» В основі нашого життя повинен бути послух Ісусу Христу. Без правдивого послуху – говорив Тихон Задонський – ніщо не приємне Богу. Ні призивання Його імені, як говорить Христос: «Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?(Лук.6:46), «Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!»(2Тим.2:19); ні молитва: «Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він»(Iван.9:31). Потрібно очистити себе правдивим покаянням і тоді прикликати, оспівувати і хвалити святе Боже ім’я, яке святі Ангели оспівують (Іс.6.3). Кожна словесна пошана без сердечної хвали це лицемірство. Правдиве щастя – в послуху Богу.
Немає коментарів:
Дописати коментар