Притча про злих виноградарів. Мр.12.1-12

 

І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів. Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим. І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили. Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали. І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого! А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде! І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник... Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.  Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!  Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.  І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.

 Після очиочищення храму, книжники запитували Ісуса: «Якою владою ти це робиш?» Господь Ісус не відповів прямо, але виголосив притчу про злих виноградарів Запитуючих Він поставив перед дзеркалом, в якому вони побачили себе.

Свою притчу Ісус розпочав словами: «Насадив був один чоловік виноградника». Про який виноградник іде мова?  В притчі Христос говорить пронарод Ізраїля, про Божий народ. В притчі Він наводить коротку історію ізраїльського народу, від його початку до народження Церкви. 
«Насадив виноградник» Це відбулося в той день, коли Господь сказав Аврааму в Харрані:   «Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.  І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням» Бут.12.1-2. Пізніше, в Єгипті, цей народ сильно розмножився і вийшов під проводом Мойсея з полону в дорогу до землі обіцяної.

«Муром обгородив». Огорожа довкруги виноградника- це закон, даний на горі Синай. Заповіді Божі відділяли народ Ізраїль від усіх інших народів землі і захищав від вторгнення і ідолопоклонства язичницьких племен. 

«Видовбав у ньому чавило, башту поставив». Чавило використовували для добування виноградного соку і оливи. Вино і єлей- символи радості і благословення.  Благословення Божі супроводжували народ в подорожі через пустиню. Манна падала з неба і скала давала воду.

«Башту поставив». Хіба це не говорить про храм на горі Сіон, який було видно здалеку? Цей храм з величними жертвами  був високою вежею у винограднику Ізраїля, що кликав кожного до служіння живому Богу.

«Віддав його винарям, та й пішов». Виноградарі- це духовні вожді народу. Це учителі, священники і первосвященники ізраїльського народу. Вони мали завдання виховувати, утішати, вести народ.

« А певного часу послав Він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів». Цими слова Ісус нагадав старійшинам, що права даються разом з обов’язками. Служителі повинні були турбуватися. Щоб народ приносив Богу плоди праведності. Вони забули про свою відповідальність. Другим великим гріхом виноградарів стало злобне відношення до пророків- слуг господаря.
Господь в своєму милосерді продовжував посилати у старозавітній виноградник пророків- великих і малих. Але їх доля була подібною: «Набили одних, а одних повбивали».

Ісус Христос далі говорить у притчі: «І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого! А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!  І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...»  Після багатьох пророків, Бог послав Свого Сина, Ісуса Христа. З Ісусом поступили так, як сказано в Євангелії: «Прийшов до своїх, і свої Його не прийняли». Будівничі Ізраїлю відкинули «наріжний камінь» - єдиний надійний фундамент.

Яке відношення до Ісуса Христа в Церкві- новозавітньому винограднику? Апостол Петро пише: «Для вас, хто вірує, Він коштовність»2Пет.2.7. Таке наше відношення до Нього: як до найбільшого скарбу нашого життя. Для на Він – камінь наріжний, як сказано в посланні до ефесян: «Збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі, що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу».Еф.2.20-22

Господь ІсусХристос є камінь і скеля.  Грізно вирує море життя, багато хмар пливе над головою. Але яке щастя, стояти на скелі! Будемо триматися Ісуса Христа до останньої хвилини життя, і Він уведе нас в небесний Єрусалим!