Вхід в Єрусалим. Мр.11.7 -10

І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. 8 Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях. 9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! 10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті! Мр.11.7 -10
Незабаром учні повернулися з молодим ослом. Для Ісуса Христа в’їзд в Єрусалим був духовним служінням. Ця подія перетворилася на урочистість, бо «як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили» (Лк.19.37). Радість учнів передалася паломникам, які прямували у Єрусалим. Люди із захопленням вигукували: «Осанна! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!»
Ці вигуки показують нам, що народ неправильно розумів суть події. Люди розуміли Боже Царство як омріяну перемогу над язичниками.
Люди зустрічали Ісуса як переможця. Але вони не знали, якої перемоги Він хотів. Ісус Христос не одноразово говорив про Себе, як про Месію і намагався пояснити людям правдивий обрах Месії – Спасителя. Але вони не хотіли сприйняти це. І в цей день їх привітання призначалися не Царю любові, миру, добра і святості, а переможцю, який покорить ворогів Ізраїлю.

З Елеонської гори можна було бачити весь Єрусалим.  В долині розкинулося місто оспіване пророками і псалмопівцями.  Тепер він входив у це місто, щоб відкрити людям Самого Себе. Господь знав, що Єрусалим відкине Його.  І тому, «коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,  і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.  Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.  І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...» Лк.19.41-44.
В місто входив Цар, посланий Самим Богом. Чи знає історія людства інший такий випадок, коли цар їхав на ослі? Ні, не знає.
Але чому в Божих планах був саме такий вхід Господа в Єрусалим – на ослові ? Тому що Ісус завжди навчав про внутрішнє, духовне Царство, а не про зовнішнє, матеріальне. Тому інший, більш блискучий вхід в Єрусалим заступив  би головне в Божому Царстві – його внутрішню велич
Ми чуємо вигуки «Осанна»! Це слово говорить про дар, який ми можемо принести Спасителю. До такої жертви кличе нас Господь в псалмі:  «Принось Богові в жертву подяку» Пс.49.14. Також в Новому Завіті: «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять»Єв.13.15.
Унас багато прохань до Господа, але мало подяки. Нехай буде більше подяки і хвали в наших молитвах, словах, вчинках, у щоденному житті! Слава і подяка Господу за Його урочистий вхід у Єрусалим!