Хто більший?Мр.9.33-35

І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?  І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.  А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! Мр.9.33-35.
Читаючи Євангеліє, ми помічаємо, що Ісус Христос інколи настільки заглиблювався у свої роздуми, що віддалявся від учнів. Подібне сталося по дорозі в Капернаум. Коли учні подумали, що Ісус їх не чує, вони завели розмову про те, хто з них більший. Суперечка учнів засмутила Ісуса Христа, і тому Він вирішив порозмовляти з ними.
Прибувши у Капернаум, Христос «їх запитав: Про що міркували в дорозі?» Учні відповіли мовчанкою. Сором і совість не дозволяли їм говорити. Учні зрозуміли, що Ісус Христос знає, про що вони говорили між собою.
Поки учні думали, що Ісус Христос нічого не бачить і не чує, вони вважали розмову про першість цілком нормальною. Але в присутності Христа вони зрозуміли всю її негідність. Варто тільки подивитися на речі очима Господа, як все змінюється. Якби ми перед тим як щось зробити, або сказати, запитували себе: «Чи міг би я це зробити, або сказати в присутності Ісуса Христа?» Суть християнського життя у тому і полягає, що ми все робимо і говорим в присутності Ісуса Христа.

Уявіть собі, як у день суду Ісус Христос запитає нас: «Про що ви розмовляли між собою?»Тоді ми зрозуміємо якими мізерними були наші слова і  вчинки. Пам’ятаймо, що Ісус Христос знає кожне слово і навіть кожну думку. Давид говорить:  «Бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!»
Ісус  дуже серйозно віднісся до суперечки учнів. Він хотів поділитися з учнями думками про закони Небесного Царства: «Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!» Як бачимо, в Царстві Небеснім людину оцінюють за величиною покори і готовністю служити ближнім. Там увага звернена на подібність до Ісуса Христа.
Господь говорить: «Навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірний» (Матв.11:29). «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,  але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,  щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,  і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! (Фил.2.6-11).  Найбільший подвиг служіння Ісуса Христа людям був явлений на Голгофському хресті. Служіння Богу – це служіння людям за прикладом Ісуса Христа, а Христос служив людям любов’ю. Нехай Господь нам у цьому допоможе!