І вийшли вони із синагоги швидко, і прийшли з Яковом та
Іваном до дому Симонового й Андрієвого. А теща Симонова лежала в гарячці; і
зараз сказали про неї Йому. І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і
гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм (Мр.1.29-31).Вийшовши із синагоги, Ісус Христос разом з учнями прийшов
у дім Симона і Андрія. Можна було б очікувати, що після богослужіння в синагозі
Ісус Христос відпочине в домі своїх учнів. Насправді все вийшло інакше. Ми
читаємо: «І вийшли вони із синагоги швидко» Слово «швидко» говорить про
постійну і невтомну діяльність Ісуса Христа. Він постійно жив життям праці. Для
відпочинку у Нього було дуже мало часу. За три з половиною роки Христос зробив
більше добрих вчинків і сказав більше слів правди, ніж другі могли б зробити і
сказати протягом довгого життя. В світлі постійної діяльності Ісуса Христа
багато з нас, християн, повинні побачити свою пасивність і безпечність.
Безпечність і пасивність є причиною багатьох бід. Як важливо і потрібно кожному
з нас пам’ятати коротке слово «швидко»!
Петро – один із трьох найближчих учнів Христа, скеля Церкви, йому Господь доручив пасти овець Своїх (Ів.21.17) – і його домі біда. Петрова теща важко хвора, у гарячці. Хвороби відвідують і родини тих, хто служить Богу.
Пригадуються слова Давида: «Багато скорбот у праведного»(Пс.33.20) і слова сестер смертельно хворого Лазаря: «Господи, той, кого Ти любиш, хворий»(Ів.11.3).
Петро – один із трьох найближчих учнів Христа, скеля Церкви, йому Господь доручив пасти овець Своїх (Ів.21.17) – і його домі біда. Петрова теща важко хвора, у гарячці. Хвороби відвідують і родини тих, хто служить Богу.
Пригадуються слова Давида: «Багато скорбот у праведного»(Пс.33.20) і слова сестер смертельно хворого Лазаря: «Господи, той, кого Ти любиш, хворий»(Ів.11.3).