Людський Син буде виданий. Мр.9.30-32

І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто. Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня. Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
Найближчою метою Ісуса було дійти до Капернауму, а потім до Єрусалиму. Це була Його остання мандрівка по Галилеї. Він ішов по безлюдних дорогах бо «не хотів, щоб довідався хто». На Його дорозі було видно тінь від хреста.

В цей період Господь готовив своїх учнів до свого хресного подвигу. Учні мали потребу в настановах. Ідучи пішки Спаситель мав можливість багато розмовляти з учнями.
 Темою бесід Ісуса Христа були Його терпіння. Смерть і воскресіння. «Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня.  Вони ж не зрозуміли цього слова». В словах євангеліста відчувається сум, коли він говорить, що  «вони ж не зрозуміли». Істина, про яку говорив своїм учням Ісус Христос була справді важкою для розуміння.
Наука про розп’ятого і помираючого Месію є важкою для розуміння всього світу. Розп’ятий Ісус Христос постійно був спокусою для юдеїв, а для язичників безумством (1Кор.1.23). Вони не розуміли слів Господа, а спитати боялися. Чому вони боялися? Імовірно вони боялися правди, яку могло відкрити їхнє прохання, а тому могло принести їм біль і сум. Це властиво кожній людині – не сприймати того, що не хоче знати і відчути.
Господь і сьогодні іде зі своїм народом по дорозі життя. Він не є нашим мовчазним другом, але постійно нагадує нам про Свої страждання, смерть і воскресіння, відкриває правду про Боже Царство.  Нам слід визнати, що ми є слабкими учнями Ісуса, але нас підбадьорюють слова апостола  Петра: «А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння»(2Пет.3.15). Той самий Господь, який  слабких і боязливих учнів вчинив героями віри, допоможе і нам! Будемо просити Його про це.