І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і
подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя. І приводять до Нього
глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. І взяв Він його від народу самого, і вклав
пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика. І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив
до нього: Еффата; цебто: Відкрийся! І відкрилися вуха йому, і путо його язика
розв'язалось негайно, і він став говорити виразно! А Він їм звелів, щоб нікому цього не
розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували. І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре
все робить: глухим дає чути, а німим говорити! (Мар.7:31-37).
Про зцілення глухо – німого розповідає тільки євангеліст Марко. Люди, які привели хворого до Ісуса , «благають Його, щоб руку на нього поклав». Господь вислухав їхнє прохання, вибравши мову знаків. Поняття про Бога в цій місцевості були обмеженими, хворого потрібно підготувати. Господь міг користуватися тільки мовою, яку глухий розумів. Це мова знаків.
Ісус Христос відвів хворого в бік від народу. Христос проявив особливе ставлення до німого. Неповно справність завжди соромить людину. Хворий мав відчути, що залишається наодинці з божественним Цілителем.
Про зцілення глухо – німого розповідає тільки євангеліст Марко. Люди, які привели хворого до Ісуса , «благають Його, щоб руку на нього поклав». Господь вислухав їхнє прохання, вибравши мову знаків. Поняття про Бога в цій місцевості були обмеженими, хворого потрібно підготувати. Господь міг користуватися тільки мовою, яку глухий розумів. Це мова знаків.
Ісус Христос відвів хворого в бік від народу. Христос проявив особливе ставлення до німого. Неповно справність завжди соромить людину. Хворий мав відчути, що залишається наодинці з божественним Цілителем.