Зцілення Глухого і німого. Мр.7.31-37

І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя. І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.  І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.  І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!  І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!  А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.  І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити! (Мар.7:31-37).
Про зцілення глухо – німого розповідає тільки євангеліст Марко. Люди, які привели хворого до Ісуса , «благають Його, щоб руку на нього поклав».  Господь вислухав їхнє прохання, вибравши мову знаків. Поняття про Бога в цій місцевості були обмеженими, хворого потрібно підготувати. Господь міг користуватися тільки мовою, яку глухий розумів. Це мова знаків.
Ісус Христос відвів хворого в бік від народу. Христос проявив особливе ставлення до німого. Неповно справність завжди соромить людину. Хворий мав відчути, що залишається наодинці з божественним Цілителем.
Коли глухий і німий залишився наодинці з Господом, тоді Ісус «вклав пальці Свої йому в вуха». Хворий зрозумів, що Христос знає причину його страждань. Це для нього було важливо. Тоді Ісус Христос «сплюнувши, доторкнувся його язика». Іншими словам и, Він взяв від себе і передав хворому.  
«І, на небо споглянувши…»  = Ісус молився до небесного Отця. Молячись, Ісус зітхнув. Значення зітхання відоме всім людям. Зітхання людини свідчить про його турботу і розуміння. Господь зітхав, коли бачив людське горе. 
Бог використовує мову знаків і в нашому житті. Строгий погляд батька і ласка мами. Ці знаки свідчили любов і виховання. Коли ми помічаємо першу сивину на голові, це є ознакою старіння. Господь щось говорить нам. Коли ми більше не бачимо своїх друзів, то це попереджає нас, що наступить день і нашого відходу з цієї землі.
Після пояснення знаками Ісус Христос сказав глухо – німому «Еффата; цебто: Відкрийся!  І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!»
Слово Боже і сьогодні має силу робити глухих слухаючими і відкривати уста німим. 
Жителі Десятимістя говорили про Ісуса Христа: «Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!». Язичники прославляли Господа. Господь використовував мову жестів,  слова і доброту. І якщо  язичники в Десятимісті  і юдеї прославляли Бога, то і наші уста не повинні мовчати!
Біблія говорить: «Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!  Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його: Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні! Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами! Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони, Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його! Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі, огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його, гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,  звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,  земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,  юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,  нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!» Пс148.1-13.
Будемо ж і ми завжди хвалити і прославляти Господа Ісуса Христа за все Його милосердя і любов до нас, людей!