Вибір апостолів. Мр.3.13 -19.

«І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.  І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,  і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро, і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові, і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта та Юду Іскаріотського, що й видав Його. І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти»(Мар.3:13-19).Наступив дуже важливий час у житті і служінні Ісуса Христа. Він прийшов з Доброю Новиною, проповідуючи та зцілюючи. Тепер потрібно  вирішити два дуже важливі завдання – поширення Євангелії у просторі і часі. Необхідно було вибрати людей, в серцях яких можна було б записати Євангелію і які понесуть  благовість далі.
Книжники і фарисеї відкинули Ісуса Христа. Духовні вчителі не прийняли Божої науки. Дбора Новина мала потребу у нових працівниках. Це здійснилося вибранням дванадцятьох. Вибір апостолів був дуже простим. В Новому Завіті все відбувається без зовнішнього блиску, але з великою над природньою силою. Вибір апостолів відбувався через молитву. Перед тим Ісус запросив своїх учнів до молитви: «Тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав»(Матв.9:38). Учні повинні були молитись і чекати відповіді. Після цього Ісус Христос Сам  «вийшов на гору молитися»(Лук.6:12).  Ісус завжди багато молився перед важливими подіями. Кого вибрав Ісус Христос?

Петро – камінь. У Христі Петро став каменем, скелею, а раніше був не постійним Симоном. Усі ми повинні намагатися мати тверду і непохитну віру. Іван, брат Якова – апостол любові. Мало є людей із непохитною вірою, а ще менше з люблячими серцями. Фома – ми знаємо про його сумніви. Нехай наші сумніви не відділяють нас від Христа. Андрій і Филип. Ми знаємо, що вони привели своїх ближніх до Христа. Це велике служіння - знаходити душі і приводити їх до Христа!  Яків Заведеїв, Матвій, Юда Тадей -  вони як і Петро та Іван залишили написані духовні твори. Довго живе усний посів, а письмовий – ще довше. Хто володіє пером – служіть ним Господу!  Варфоломій, Яків Алфеїв та Симон Кананіт(Зилот) згадують всього один раз, але і вони служили не менше від тих, про яких читаємо багато в Євангелії. Можливо і ми невідомі, але це не заважає невідомим Божим дітям служити  Богу не менше ніж відомі і знамениті. Імя Юди стало вічною пересторогою від зради.
Ці прості люди стали камінням, на якому  була побудована Церква.  Церква Ісуса Христа будується з простих людей, які навернулися і прийняли Бога в свої серця. Спаситель бачить в кожній людині  не тільки те, ким ми є, але ким можемо стати. Ісус Христос завжди вдивляється у нас, християн, шукаючи  тих, хто буде ревно працювати у Його винограднику. Він не примушує, але шукає добровольців, які готові стати Його учнями. Божий працівник – це постійний учень в школі Ісуса Христа. Слово «апостол» означає той, хто посланий вперед. Християнин, це посол Ісуса Христа, що покликаний нести людям Євангелію – Добру Новину!