«А коли Він проходив біля
Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в
море закидали, бо рибалки були. І сказав
їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей. І зараз вони свого невода кинули, та й пішли
вслід за Ним. А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та
брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили. І зараз покликав Він їх. І
вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним»Мр.1.16-20. Про навернення перших учнів
Христа Євангелія говорить дуже мало. Іван Богослов говорить, що Андрій і Іван були учнями Івана Хрестителя
(Ів.1.35-40). Вони чули свідоцтво Хрестителя про Ісуса Христа(Ів.1.29) і мабуть
вже тоді у них зародилася віра в Ісуса Христа як Месію.Іван був покликаний
разом з Андрієм, хоча не називає себе по імені. Яків був покликаний тепер
(Мр.1.16-20).
Покликання Спасителем Петра, Андрія, Якова і Івана біля Галилейського озера, означало. Що з цього часу вони постійно повинні бути з Ним. Вони пішли за Господом, хоч і не знали, що будуть їсти, де будуть мати нічліг. Це було ознакою віри. Хто були ці перші учні Ісуса?
1.Це були прості люди. Вони не навчалися в університетах. Не походили з релігійної чи політичної еліти. Ісус вірив у простих людей.
Ніхто не знає, наскільки корисним для Божого Царства може бути кожен з нас. Господь знає і бачить наше майбутнє.
Люди оцінюють один одного за здібностями, багатством, місцем у суспільстві. Для Господа не має ніякого значення, багата чи бідна людина, відома чи не відома…Для Ісуса найважливіше було те, що вони вірили в Нього і готові були віддати свої здібності для служіння Йому.
2. Це були працівники, рибалки. «І відповів Амос і сказав до Амації: Я не пророк, і не син я пророків, я пастух та оброблювач диких фіґовниць. І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!» (Ам.7.14-15).
3. Вони були послушні. В їхньому житті наступила важлива хвилина. Петро і Андрій «зараз свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним». Так само поступили Яків та Іван. Зраз, негайно – тобто рішуче. Кожному християнину слід Божу працю виконувати негайно, коли до цього кличе Господь. Учні залишили свої справи і колишній спосіб життя.
Покликання Спасителем Петра, Андрія, Якова і Івана біля Галилейського озера, означало. Що з цього часу вони постійно повинні бути з Ним. Вони пішли за Господом, хоч і не знали, що будуть їсти, де будуть мати нічліг. Це було ознакою віри. Хто були ці перші учні Ісуса?
1.Це були прості люди. Вони не навчалися в університетах. Не походили з релігійної чи політичної еліти. Ісус вірив у простих людей.
Ніхто не знає, наскільки корисним для Божого Царства може бути кожен з нас. Господь знає і бачить наше майбутнє.
Люди оцінюють один одного за здібностями, багатством, місцем у суспільстві. Для Господа не має ніякого значення, багата чи бідна людина, відома чи не відома…Для Ісуса найважливіше було те, що вони вірили в Нього і готові були віддати свої здібності для служіння Йому.
2. Це були працівники, рибалки. «І відповів Амос і сказав до Амації: Я не пророк, і не син я пророків, я пастух та оброблювач диких фіґовниць. І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!» (Ам.7.14-15).
3. Вони були послушні. В їхньому житті наступила важлива хвилина. Петро і Андрій «зараз свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним». Так само поступили Яків та Іван. Зраз, негайно – тобто рішуче. Кожному християнину слід Божу працю виконувати негайно, коли до цього кличе Господь. Учні залишили свої справи і колишній спосіб життя.
Ісус Христос покликав своїх
учнів для ревної праці в Його винограднику. Він їм сказав: «Ідіть за Мною, я
зроблю вас рибалками людей». Їхні навики, працелюбність знайшли нове більш
високе застосування.
Пятидесятниця показала, якими зробив Ісус Христос апостола Петра і інших учнів. Кого Ісус кличе, тих робить здатними і готує.
Хтось сказав, що кожній людині потрібно мати справу, в яку міг би вкласти своє життя. Нас Гсподь покликав не для спокою, а для служіння Йому. Він покликав нас ревниво працювати для спасіння грішників. Усі ми «співробітники Божі»(1Кор.3.9). Будемо жити гідно свого покликання!
Пятидесятниця показала, якими зробив Ісус Христос апостола Петра і інших учнів. Кого Ісус кличе, тих робить здатними і готує.
Хтось сказав, що кожній людині потрібно мати справу, в яку міг би вкласти своє життя. Нас Гсподь покликав не для спокою, а для служіння Йому. Він покликав нас ревниво працювати для спасіння грішників. Усі ми «співробітники Божі»(1Кор.3.9). Будемо жити гідно свого покликання!
Немає коментарів:
Дописати коментар