І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби
зберегти своє передання. Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою,
та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре. А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері:
Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів, то вже вільно йому не робити нічого для батька
чи матері, порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І
багато такого ви іншого робите. Мр.7.9.13
В розмові Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям: «Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання?» Ці передання часто були дуже дивними. Господь через Мойсея заповідав віддавати шану батькам. «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»(Вих.20:12); «Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі»(Повт.5:16).
Слово «корван» означало «дар Богу» і використовувалося для означення того, що спеціально присвячене Богу. Все, що називалося «корван» було ніби покладене на вівтар, вилучене із звичайного користування. Хто бажав частину свого майна посвятити Богу, оголошував їх «корван», і після цього це майно, або кошти вже ніколи не могли бути використані для звичайної, світської цілі.
В розмові Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям: «Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання?» Ці передання часто були дуже дивними. Господь через Мойсея заповідав віддавати шану батькам. «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»(Вих.20:12); «Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі»(Повт.5:16).
Слово «корван» означало «дар Богу» і використовувалося для означення того, що спеціально присвячене Богу. Все, що називалося «корван» було ніби покладене на вівтар, вилучене із звичайного користування. Хто бажав частину свого майна посвятити Богу, оголошував їх «корван», і після цього це майно, або кошти вже ніколи не могли бути використані для звичайної, світської цілі.