Як почули ж
це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана. А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви
знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні
вельможі їх тиснуть. Не так буде між
вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім
за раба. Бо Син Людський прийшов не на
те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.Мр.10.41-45
Інші учні обурилися, коли взнали, що Яків та Іван просять
для себе перші місця в Царстві Месії. Чому вони обурилися? Якщо їх самих не
цікавили високі посади, вони мали бути задоволені тим, що їм достанеться. Але
вони і самі бажали того ж самого, що просили для себе ці двоє.
На помилках других людей ми можемо краще бачити свої власні недоліки. Психологи
стверджують, що честолюбні люди у других найперше помічають честолюбність,
обманливі – обман…Якщо хтось хоче взнати недоліки свого характеру, хай зверне
увагу, які помилки він помічає в інших.
В обуренні десяти учнів бачимо заразливість гріха, який поширюється від однієї людини до іншої. В таких випадках виникає ланцюгова реакція, бо в кожній людині приховане певне незадоволення. Тому ми маємо уникати різних неприємностей. Ісус Христос говорить: «Горе людині, що від неї приходить спокуса»Мт.18.7.
Як тільки між учнями виникла суперечка, Ісус негайно зреагував. Ісус завжди виступає проти гріха. Через Своє Слово і нашу совість Він попереджує про гріх. Для перевірки свого духовного життя християнин має постійну потребу в тихих годинах молитви і роздумах над Божим Словом.
В Своїй науці Ісус порівнює стандарти світу з ідеалами Божого Царства: «Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба».
В земних царствах міркою величі були сила і влада. Могутність людини виявлялася кількістю людей, якими він правив.
Але в Царстві Месії – другі закони. Велич полягає не тому, щоб примусити других служити собі, але щоб послужити другим. Людина має думати, яку користь принести людям, а не собі.
Кожний християнин повинен добре знати науку Ісуса Христа про служіння другим. Господь навчав учні не лише словами, але й своїм прикладом: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!»Мт20.28. Він більше ніж слуга; Він – Відкупитель, що віддав Своє життя за багатьох.
Бути слугою для ближніх – це суперечить бажанням тіла! По природі ми шукаємо служіння собі. Часто шукаємо свого, а не того, що угодне Богу.
а наш Спаситель, «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина»Фл.2.8-7. Він – Бог, який прийняв вигляд раба, став слугою для всіх, і до останньої хвилини Свого земного життя був слугою для всіх людей!
Друга думка: «Я ж серед вас - як той, що служить»Лк.22.27. Ці слова являють Христа як Того, хто прийшов «шукати і знайти те, що загинуло», послужити всім, хто потребує Його допомоги.
Ми радіємо, що здобули віру в Христа. Але ми ніколи не повинні забувати, що ця віра має бути діяльна Любов’ю (Гал.5.6). Тільки така віра є живою!
Ісус Христос хоче навчити нас служінню. Він стоїть перед нами і каже: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити». Він прийшов, щоб навчити нас служити один одному, ближнім і всім людям.
Чим служити? Любов’ю, яка не шукає свого, все покриває і ніколи не перестає. Ця любов дарована усім Божим дітям. В одних буває більше любові, в других менше, але, скільки в тебе є, -служи нею всім людям, тим хто вірить і зовсім не віруючим!
Погляньте ще раз на Ісуса в образі слуги: «Встав від вечері, скинув одяг і, взявши рушника, підперезався. Потім налив води до умивальниці і почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний»Ів.13.4,5.
Таким Він пройшов весь шлях земного служіння: слуга учням, всім людям і навіть Юді, який зрадив Його.
Це дорога перемоги над власним «Я»- стати слугою, стати слугою для друзів і недругів. Тоді замовкнуть роздори і запанує мир в родинах, Церквах,у суспільстві. Станемо подібно до Господа, любовю служити один одному, ближнім і всім людям!
В обуренні десяти учнів бачимо заразливість гріха, який поширюється від однієї людини до іншої. В таких випадках виникає ланцюгова реакція, бо в кожній людині приховане певне незадоволення. Тому ми маємо уникати різних неприємностей. Ісус Христос говорить: «Горе людині, що від неї приходить спокуса»Мт.18.7.
Як тільки між учнями виникла суперечка, Ісус негайно зреагував. Ісус завжди виступає проти гріха. Через Своє Слово і нашу совість Він попереджує про гріх. Для перевірки свого духовного життя християнин має постійну потребу в тихих годинах молитви і роздумах над Божим Словом.
В Своїй науці Ісус порівнює стандарти світу з ідеалами Божого Царства: «Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба».
В земних царствах міркою величі були сила і влада. Могутність людини виявлялася кількістю людей, якими він правив.
Але в Царстві Месії – другі закони. Велич полягає не тому, щоб примусити других служити собі, але щоб послужити другим. Людина має думати, яку користь принести людям, а не собі.
Кожний християнин повинен добре знати науку Ісуса Христа про служіння другим. Господь навчав учні не лише словами, але й своїм прикладом: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!»Мт20.28. Він більше ніж слуга; Він – Відкупитель, що віддав Своє життя за багатьох.
Бути слугою для ближніх – це суперечить бажанням тіла! По природі ми шукаємо служіння собі. Часто шукаємо свого, а не того, що угодне Богу.
а наш Спаситель, «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина»Фл.2.8-7. Він – Бог, який прийняв вигляд раба, став слугою для всіх, і до останньої хвилини Свого земного життя був слугою для всіх людей!
Друга думка: «Я ж серед вас - як той, що служить»Лк.22.27. Ці слова являють Христа як Того, хто прийшов «шукати і знайти те, що загинуло», послужити всім, хто потребує Його допомоги.
Ми радіємо, що здобули віру в Христа. Але ми ніколи не повинні забувати, що ця віра має бути діяльна Любов’ю (Гал.5.6). Тільки така віра є живою!
Ісус Христос хоче навчити нас служінню. Він стоїть перед нами і каже: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити». Він прийшов, щоб навчити нас служити один одному, ближнім і всім людям.
Чим служити? Любов’ю, яка не шукає свого, все покриває і ніколи не перестає. Ця любов дарована усім Божим дітям. В одних буває більше любові, в других менше, але, скільки в тебе є, -служи нею всім людям, тим хто вірить і зовсім не віруючим!
Погляньте ще раз на Ісуса в образі слуги: «Встав від вечері, скинув одяг і, взявши рушника, підперезався. Потім налив води до умивальниці і почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний»Ів.13.4,5.
Таким Він пройшов весь шлях земного служіння: слуга учням, всім людям і навіть Юді, який зрадив Його.
Це дорога перемоги над власним «Я»- стати слугою, стати слугою для друзів і недругів. Тоді замовкнуть роздори і запанує мир в родинах, Церквах,у суспільстві. Станемо подібно до Господа, любовю служити один одному, ближнім і всім людям!
Немає коментарів:
Дописати коментар