Втихомирення бурі. Мр.4.35 - 41

«І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

 І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.  І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! А Він спав на кормі на подушці. І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо? Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала.  І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте? А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного:  Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?» 

Генесаретське озеро невелике – його довжина 21км і ширина 12км. Його географічне положення сприяє появі несподіваних бур. Увечері того дня, коли Ісус розповів притчу про гірчичне зерно, Він сказав своїм учням переплисти на той бік.
Господь Ісус настільки посвячувався служінню людям, що часто зовсім забував про їжу. В Його житті були дні, коли «не могли навіть хліба з'їсти»Мр.3.20; були ночі,Коли Він для молитви відмовлявся від сну (Мр.1.37). Вірність у виконанні волі Отця і в служіння людям було для Ісуса Христа важливішим від їжі, сну і відпочинку. Він сам говорив про Себе: «Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити»Ів4.34.
Приклад Ісуса Христа повинен надихати кожного християнина на ревне виконання дорученого нам служіння. Виконання обов’язків, які довірені нам Господом, надає нашій праці небесної вартості і приносить велике задоволення. Кожний християнин і християнка повинні за прикладом Ісуса Христа, найкраще виконувати свої обов’язки.

На озері почався шторм і хвилі почали заливати човен. Бачачи, що нічого не допомагає, учні розбудили Ісуса і звернулися до Нього з просьбою про допомогу: «Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?  Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...  І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте? А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?»
Що викликало здивуванні в учнів Ісуса Христа і в людей нашого часу? – Його подвійна природа: він правдивий Бог і правдива Людина. Люди подивляли Ісуса Христа, коли Він  - дитятко, лежав у Вифлеємських яслах, подивляли його науку, вчинки, служіння.  Випадок з бурею на Генесаретському озері і її несподіваним заспокоєнням вразив учнів і вони запитували один одного: «Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?»
Ісус Христос показав своїм учням урок для майбутнього життя. Їх очікували бурі, набагато страшніші, ніж на рідному озері.
Біблія говорить про Ісуса: «Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі»Пс.107.29. Ця буря є прообразом усіх наших бур. Вона навчає про три істини:
1.Життя з Ісусом Христом не виключає штормів. Христос в човні нашого життя. але бурі можуть бути. Ми можемо переживати велику скорботу, нужду і хвороби, але Він завжди з нами. Він знає наші бурі і терпіння, навіть найменші.
2. Ісус не залишить нас без допомоги. Буря може досягнути свого апогею, але допомога прийде. Коли дує холодний вітер скорботи, присутність Ісуса дає потіху. Коли налітає порив пристрастей, присутність Ісуса Христа дарує мир і захист. Коли ураган сумнівів намагається зрушити коріння віри, в присутності Спасителя знаходимо надійний захист. Будь яка буря затихає, коли з нми Ісус Христос.
3.Після бурі – велика тиша. Після темної ночі  - найсвітліший день. Після великого горя – радість. Ісус Христос завжди з нами, в Його присутності бурі перетворюються в спокій.
Будемо жити живою і радісною вірою в Ісуса Христа, Який має владу перетворювати всі наші бурі і мир і тишину! Довіримо своє життя Ісусу Христу і Він приведе наш човен до тихої небесної пристані!